Автори    Зміст

 

 

Розділ 2                  Топографічні карти і плани

РОБОТА 1. ВИВЧЕННЯ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ І ПЛАНІВ

 

1.1. Мета роботи

Вивчити оформлення топографічних карт та планів, застосування умовних знаків при їх складанні. Навчитися читати ситуацію та рельєф на топографічних картах та планах. Ознайомитися з номенклатурою карт.

1.2. Загальні теоретичні відомості

Топографічна карта служить основним джерелом інформації про характер і форми рельєфу, гідрографію, шляхи сполучення, рослинність та район будівництва об'єкту. Такі відомості необхідні при вишукуваннях, проектуванні та будівництві різних споруд.

Картою називається зменшене і побудоване за певними математичними законами зображення на площині ділянки земної поверхні.

Масштабом називається відношення довжини відрізка на карті до горизонтальної проекції цього відрізка на місцевості.

За масштабами карти умовно поділяються на великомасштабні — 1:500-1:100 000, середньомасштабні — 1:200000-1:1000000, дрібно­масштабні — 1:1 000 000 та дрібніше.

Карти масштабів 1:500-1:100000 називають топографічними, а топографічні карти масштабів 1:500 - 1:5000, в свою чергу, прийнято називати топографічними планами.

На Україні для складання топографічних карт застосовується рівнокутна, поперечно-циліндрична проекція Гаусса. Вона складена за елементами еліпсоїда Красовського в прийнятій системі координат та висот.

Система позначень окремих листів карти називається номенклатурою. За основу номенклатури карт прийнято міжнародне розграфлення листів карти масштабу 1:1 000 000 (рис. 2).

Рис.2. Міжнародне розграфлення карти масштабу 1:1000000.

Дані номенклатури карт і планів приведені в табл.3.

Таблиця 3. Номенклатура карт і планів.

Масштаб

Кількість листів

Розмір рамки, град.

Розмір сторін сітки, км

Номенклатура листів

за широтою

за довготою

на карті

на місцевості

1

2

3

4

5

6

7

1. В одному листі карти масштабу 1:1000000

1:1000000

1

4o

6o

-

-

М-35 (Рівне)

1:500000

4

2o

3o

-

-

М-35-Б

1:300000

9

1o30`

2o

-

-

М-35-1

1:200000

36

40`

1o

2 см

4 км

М-35-XXXVI

1:100000

144

20`

30`

2 см

2 км

М-35-118

2. В одному листі карти масштабу 1:100000

1:50000

4

10`

15`

2 см

1 км

М-35-144-Г

1:25000

16

5`

7`30``

4 см

1 км

М-35-144-Г-г

1:10000

64

2`30``

3`15``

4 см

1 км

М-35-144-Г-2-4

1:5000

256

1`15``

1`52,5``

10 см

0,5 км

М-35-144-(256)

1:2000

2304

25``

37,45``

10 см

0,2 км

М-35-144-(256-δ)

Таблиця 4. Розграфлення листів планів масштабу 1:5000 - 1:500

Масштаб

Кількість листів

Розмір рамки, см

Номенклатура

В одному листі плану масштабу 1:5000

1:5000

1

40х40

13

1:2000

4

50х50

13-А

1:1000

16

50х50

13-А-1

1:500

64

50х50

13-А-3

В одному листі плану масштабу 1:2000

1:2000

1

50х50

13-А

1:1000

4

50х50

13-А-1

1:5000

16

50х50

13-А-3

         Плани, складені в масштабах 1:5000-1:500 на площі до 20 км2, як правило, мають прямокутне розграфлення листів. За основу прийнято аркуш плану 1:5000 розміром 40х40 см, який позначають арабською цифрою (рис.З). Дані прямокутного розграфлення аркушів приведені в табл.2.

На рис.З. показано прямокутне розграфлення планшетів масштабів 1:5000-1:500.

Рис.3 Розграфлення планшету масштабу 1:5000 на планшети масштабів 1:2000, 1:1000, 1:500.

Рис.4 Фрагмент карти:

1 – зовнішня рамка; 2 – мінутна рамка; 3 – внутрішня рамка.

Топографічна карта має зарамкове оформлення. Сторони листа топографічної карти є відрізками меридіанів та паралелей, які утворюють внутрішню рамку. В кожній вершині рамки вказані широта та довгота. Поряд з внутрішньою рамкою розміщена мінутна, великі поділки якої відповідають одній мінуті, а малі - десяти секундам широти та довготи (рис.4). Вздовж західної та східної сторін внутрішньої рамки написані абсциси горизонтальних ліній сітки 6065, 66, 67,... 6073. Вздовж північної та південної сторін рамки написані ординати вертикальних ліній сітки 5307, 08, 09, ..., 5312. Для визначення квадрату, в якому знаходиться точка, вказують координати його південно-західної вершини - спочатку абсциси, а потім ординати. Наприклад, відмітка Н=158,3 м знаходиться в квадраті (6068; 5311 або 6811) (рис.4).

Номенклатуру даного аркуша пишуть над північною стороною зовнішньої рамки. На зовнішній рамці всіх чотирьох сторін вказують номенклатуру сусідніх аркушів карти цього ж масштабу. Праворуч від номенклатури пишуть назву найбільшого населеного пункту, який розміщений в границях аркуша карти.

Під південною стороною рамки розміщують числовий і лінійний масштаби, висоту перерізу рельєфу; під південно-західною вершиною рамки дають дані про магнітне схилення та зближення меридіанів і схему взаємного розміщення істинного, осьового та магнітного меридіанів; під південно-східною вершиною рамки розміщують масштаб закладень для кутів нахилу і вказують рік знімання, хто його виконував та рік видання карти.

Оформлення топографічних планів, які складені в прямокутному розграфленні масштабів 1:5000 - 1:500, полягає в оцифруванні виходів ліній координатної сітки, написанні номенклатури над північною стороною рамки, масштабу, висоти перерізу рельєфу і схеми розміщення листів під південною стороною рамки.

У внутрішній рамці умовними знаками зображені ситуація та рельєф місцевості. Уміння читати карту і за допомогою її одержувати необхідні відомості про район будівництва дуже важливе для будівельників.

Умовні знаки є масштабні та позамасштабні. Об'єкти, які мають значні розміри і виражаються в масштабі карти, креслять масштабними умовними знаками, наприклад, ліси, болота, озера, сільськогосподарські угіддя тощо. Об'єкти, які не можна виразити в масштабі карти, креслять позамасштабними умовними знаками, наприклад, колодязі, стовпи, геодезичні пункти, джерела тощо.

Умовні знаки обов'язкові для всіх підприємств, які складають топографічні плани і карти. Для різних галузей народного господарства використовують також спеціальні умовні знаки, які використовуються при вишукувальних та проектних роботах.

Рельєфом місцевості називають сукупність нерівностей земної поверхні. На топографічній карті рельєф зображують горизонталями.

Горизонталь - це крива замкнута лінія, яка з'єднує точки з однаковими висотами.

Складовими рельєфу є п'ять його форм: гора, улоговина, хребет, лощовина, сідловина (рис.5).

Рис.5 Зображення горизонталями основних форм рельєфу.

Гора - височина висотою більше 200 м з крутими схилами. В горі відрізняють вершину, схили , підошву. Хребет - височина, яка витягнута в одному напрямку. Лінію вздовж хребта, яка проходить по найвищих точках, називають водорозділом. Сідловина - ділянка місцевості, яка розміщена на хребті між сусідніми вершинами. Лощовина - витягнуте в одному напрямку заглиблення. Лінію, яка з'єднує найнижчі точки лощовини, називають водозливом. Улоговина - замкнена чашоподібна впадина місцевості.

У залежності від рельєфу місцевість розділяють на рівнинну, горбисту та гірську. На рівнинній місцевості окремі точки мають невеликі відносні висоти до двох градусів кутів нахилу. В горбистій місцевості окремі точки мають відносні висоти до 200 м та кути нахилу, які можуть досягати 6°. Гірська місцевість характеризується відносними висотами більше 200 м з крутими схилами.

Після ознайомлення з топографічною картою і ділянкою будівництва інженер-будівельник складає топографічний опис, в якому повинно бути відображено:

1.   Наявність на ділянці пунктів геодезичних мереж та їх кількість.

2.   Характеристика рельєфу.

3.   Гідрографія.

4.   Рослинність.

5.   Шляхи сполучення.

6.   Населені пункти, зв'язок.

1.3. Програма роботи

1.   Вивчити оформлення і умовні знаки, які застосовуються на картах і планах.

2.   Вивчити    основні    форми    рельєфу    та    їх    зображення    на топографічних картах.

3.   На ділянці будівництва побудувати за топографічною картою водорозділи, водозливи, водозбірні площі.

4.   Скласти топографічний опис ділянки будівництва.

1.4. Прилади для виконання роботи

1.   Комплект навчальних планів та карт.

2.   Таблиці умовних знаків.

3.   Лінійки.

1.5. Порядок виконання роботи

1.   Вивчити   оформлення   і   умовні   знаки,   які   застосовуються   на топографічних   картах   та   планах.   Використовуючи   знання   про оформлення   топографічних   карт   та   планів,   описати   різниці   в оформленні   карт   і   планів.   Знайти   по   п'ять   позамасштабних   і масштабних   умовних   знаків   з   пояснюючими   підписами.   Дати характеристику об'єктів.

2.   Вивчити основні форми рельєфу і їх зображення на топографічних планах і картах. Накреслити в зошиті зображення основних форм рельєфу горизонталями.

3.   На   ділянці   будівництва   нанести   на   топографічну   карту   лінії водорозділу, водозливу і водозбірної площі.

4.   Скласти топографічний опис ділянки будівництва.

1.6. Контрольні запитання

1.   Для чого служить топографічна карта в будівництві?

2.   Що називається топографічною картою?

3.   Як оформляється аркуш топографічної карти і плану, в чому їх різниця?

4.   Що   називається  рельєфом   місцевості   і   як   він   зображається   на топографічній карті? Назвіть основні форми рельєфу.

5.   Накресліть водозбірну площу і покажіть на ній лінії водорозділів і водозливів.

6.   Що таке лощовина?

7.   Яка форма рельєфу зображена на рисунку?

8.   Наведіть приклади масштабних і позамасштабних умовних знаків і пояснюючих підписів до них.

9.   Які   масштаби   топографічних  карт  і   планів   ви  знаєте?   Назвіть номенклатуру карт масштабів 1:100 000, 1:50 000,1:25 000,1:10 000.

10. Назвіть номенклатуру топографічних планів 1:5 000, 1:2 000, 1:1 000, 1:500 при прямокутному розграфленні.

 

 


   
 

Автори    Зміст

 

 
Сайт создан в системе uCoz