≤стор≥¤ м≥ста в датах

ƒо XIV ст.
XIII ст. до н.е. Ч перш≥ поселенн¤ на околиц¤х м≥ста б≥л¤ сучасного села Ѕармаки
V ст. до н.е. Ч поселенн¤ найдавн≥ших землероб≥в на правому берез≥ р. ”ст¤ б≥л¤ сучасного Ѕас≥вкутського водосховища
VIЧIX стол≥тт¤ н.е. Ч поселенн¤ ранн≥х слов'¤н на п≥вн≥ч в≥д сучасного села Ѕармаки
XЧXII стол≥тт¤ Ч поблизу р≥ки ”ст¤ закладено давньоруську фортецю.
1283 Ч перша писемна згадка про –≥вне ¤к про один з населених пункт≥в √алицько-¬олинського кн¤з≥вства
1340 Ч майже на два стол≥тт¤ м≥сто у склад≥ ¬олин≥ переходить до Ћитви

XV стол≥тт¤
1434 Ч в≥дпов≥дно до грамоти литовського кн¤з¤ —видригайла (—видригелла) ќльгердовича –≥вне передаЇтьс¤ у волод≥нн¤ луцьких шл¤хтич≥в ƒичк≥в
1461 Ч ≤вашко ƒичко продаЇ –≥вне Ђза 300 к≥п широких грошей чеськоњ л≥чбиї кн¤зю —емену ¬асильовичу Ќесв≥цькому, представнику русько-литовськоњ династ≥њ √едим≥нович≥в.
1479 Ч п≥сл¤ смерт≥ кн¤з¤ Ќесв≥цького –≥вне стало власн≥стю його дружини ћар≥њ Ќесв≥цькоњ, ¤ка стала ≥менувати себе кн¤гинею –≥вненською.
1481 Ч на одному з насипних остров≥в р≥чки ”ст≥, кн¤гинею ћар≥Їю збудовано замок ≥з дубових колод, ¤кий обнесено оборонними ровами
1492 Ч польський король «иімунт та великий кн¤зь литовський  азимир ягайло надали м≥стечку магдебурзьке право (право на самовр¤дуванн¤)
1496 Ч татари вз¤ли м≥сто в облогу, ¤ка була зн¤та лише п≥сл¤ того, ¤к панство, що переховувалось у замку, сплатило викуп
1500 Ч кн¤гин¤ ћар≥¤ Ќесв≥цька отримала дл¤ м≥ста прив≥лей на щор≥чний ¤рмарок на св¤то —емена Ћ≥топроводц¤

XVI стол≥тт¤
липень 1507 Ч король «иімунт  орол≥вською грамотою надаЇ кн¤гин≥ ћар≥њ право в≥чного волод≥нн¤ замком та м≥стом
1508 Ч пожежа в замку; розпочато буд≥вництво нового замку
1518 Ч п≥сл¤ смерт≥ кн¤гин≥ Ќесв≥цькоњ –≥вне переходить у власн≥сть кн¤з≥в ќстрозьких
1521 Ч –≥вне з околиц¤ми та ближн≥ми селами в≥дходить до ≤лл≥ ќстрозького
1538 Ч ≤лл¤ ќстрозький одружуЇтьс¤ з позашлюбною донькою корол¤ —иг≥змунда Ѕеатою  остелецькою
1539 Ч п≥сл¤ смерт≥ ≤лл≥ ќстрозького –≥вне Ђп≥д закладї переходить у спадщину Ѕеат≥  остелецьк≥й.
1548 Ч кн¤гин¤  остелецька будуЇ костел у –≥вному
1554 Ч на географ≥чн≥й карт≥ ™вропи фламандського картографа √ерарда ћеркатора (1512Ч1594) серед 29 населених пункт≥в ¬олин≥ позначене м≥сто –≥вне
1556 Ч у –≥вному з'¤вл¤ютьс¤ перш≥ поселенн¤ Їврейських родин, ¤к≥ займаютьс¤ переважно торговельними справами.
1563 Ч –≥вне згадуЇтьс¤ у вересневих переговорах рос≥йського цар¤ ≤вана IV (1530Ч1584) з послами польського корол¤ —иг≥змунда-јвгуста (1520Ч1572) про поверненн¤ –ос≥њ захоплених Ћитвою м≥ст
1565 Ч м≥сто переходить у власн≥сть јльбрехта Ћаського.
1565Ч1575 Ч судова т¤ганина за право волод≥нн¤ м≥стом; част≥ пограбуванн¤ –≥вного
1569 Ч за Ћюбл≥нською ун≥Їю –≥вне п≥дпор¤дковуЇтьс¤ Ћуцькому пов≥ту. «нищенн¤ м≥ста татарами, спаленн¤ церкви та костелу.
1574 Ч  орол≥вською грамотою м≥сто знову проголошене волод≥нн¤м кн¤з¤  ост¤нтина ќстрозького
1575 Ч за св≥дченн¤м н≥мецького ≥сторика ≥ географа ј.√ушинга в м≥ст≥ нал≥чуЇтьс¤ 543 будинки
1583 Ч перша згадка про р≥чку ”стю (≥нша назва Ч ќствиц¤)

XVII стол≥тт¤
1606 Ч јнна ќстрозька (вдова ќлександра  ост¤нтиновича ќстрозького) в≥дбудовуЇ костел
1614 Ч над м≥стом вл≥тку пронеслас¤ велика бур¤, п≥д час ¤коњ Ђлюдей носило поверх дерев, ≥нших мертвихї знаходили у р≥зних м≥сц¤х
1617Ч1619 Ч татарськ≥ наб≥ги, спаленн¤ замку
1620 Ч ¤к посаг м≥сто переходить до рук кн¤з¤ “омаша «амойського (1594Ч1638); в –≥вному нал≥чуЇтьс¤ понад 200 будинк≥в
1621 Ч м≥стом волод≥Ї донька кн¤з¤ ќлександра ќстрозького  атерина, дружина “. «амойського
1624 Ч пожежа в –≥вному нищить майже все м≥сто
1625 Ч п≥дготовка угоди –ечi ѕосполитоњ з козаками «апорозькоњ —≥ч≥ в –≥вненському замку «амойського
1629 Ч складено акт ≥з достеменним описом м≥ста, де заф≥ксовано, що в –≥вному Ї 505 будинк≥в, 10 вулиць («амкова, Ўк≥льна, ƒубенська, Ћитовська та ≥н.) ≥ проживаЇ понад 3 тис¤ч≥ мешканц≥в (у  иЇв≥ в той час було 18 тис¤ч мешканц≥в)
1634 Ч король надаЇ прив≥лењ м≥сту на проведенн¤ ¤рмарку
1636 Ч перше св≥дченн¤ про написанн¤ у м≥ст≥ л≥тературного твору. ÷е в≥рш ЂЋ¤мент о утрапеню мещан острозкихї, присв¤чений украњнському митрополиту ѕетру ћогил≥ (1596Ч1647), п≥дписаний криптон≥мом Ђћ.Ќ.ї
1637 Ч облаштуванн¤ першого в м≥ст≥ шпиталю на кошти “омаша «амойського
1640 Ч спустошенн¤ –≥вного татарами
1642 Ч м≥сто стаЇ власн≥стю кн¤з≥в  онецпольських; на документах, датованих 15 липн¤ 1642 року, збер≥гс¤ в≥дтиск печатки м≥ста
1648 Ч козацько-польська в≥йна на ¬олин≥; спустошенн¤ –≥вного загоном  олодки
л≥то 1651 Ч –≥вненщина стаЇ центром визвольноњ боротьби украњнц≥в п≥д проводом Ѕогдана ’мельницького
9 лютого 1667 Ч за јндрус≥вським миром м≥сто переходить п≥д владу ѕольщ≥
1667 Ч великий мор у –≥вному, загинуло 1600 ос≥б
1680 Ч спустошенн¤ –≥вного загоном украњнських козак≥в
1691 Ч пожежа, внасл≥док ¤коњ м≥сто було майже повн≥стю знищене

XVIII стол≥тт¤
1706 Ч у ход≥ рос≥йсько-шведськоњ в≥йни –≥вне було зруйноване та зайн¤те в≥йськами  арла XII, ¤кий у червн≥ побував у м≥ст≥
1706Ч1707 Ч захопленн¤ м≥ста рос≥йськими в≥йськами та розквартируванн¤ њх у м≥ст≥ та околиц¤х
1723 Ч –≥вне переходить у власн≥сть польських шл¤хтич≥в Ћюбомирських. ¬олодарем –≥вного стаЇ ёр≥й (™жи) Ћюбомирський. ” XVIII ст. кн¤з≥ Ћюбомирськ≥ були найбагатшим магнатським родом на ¬олин≥, а часами ≥ в ц≥л≥й ѕольщ≥.
1728 Ч розпочато буд≥вництво замку
1738 Ч —тан≥слав Ћюбомирський (бл. 1704Ч1793) в≥дбудовуЇ в –≥вному мурований замок-палац
1750 Ч у м≥ст≥ нал≥чуЇтьс¤ 683 споруди, в тому числ≥ 313 в передм≥ст¤х, ¤к≥ облаштовуютьс¤ за нац≥ональною та соц≥альною ознакою (були н≥мецька та Їврейськ≥ вулиц≥, квартали м≥ських ур¤дник≥в, дух≥вництва, рем≥сник≥в, тощо); працюЇ млин та л≥сопильне п≥дприЇмство
1755 Ч ведетьс¤ активне буд≥вництво, в м≥ст≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 700 будинк≥в, населенн¤ зростаЇ
1756 Ч завершенн¤ буд≥вництва ≥ осв¤ченн¤ —в¤то-”спенськоњ (ќмел¤нськоњ) церкви в –≥вному. «а легендами в ц≥й церкв≥ моливс¤ ≤ван √онта.
1760 Ч варшавський арх≥тектор “оушер модерн≥зуЇ палац Ћюбомирських у стил≥ рококо, зводитьс¤ перша мурована Їврейська синагога
1765 Ч “оушер складаЇ план м≥ста
1770 Ч еп≥дем≥¤ чуми у м≥ст≥, закладенн¤ пам'¤тника-колони на честь Ѕожоњ ћатер≥ ¤к р¤т≥вниц≥ в≥д мору
1775 Ч буд≥вництво мурованого костелу
1778 Ч м≥сто отримуЇ прив≥лей корол¤ на чотиритижневий ¤рмарок
1780 Ч кн¤зь ёзеф Ћюбомирський п≥дтверджуЇ права Їврењв та дозвол¤Ї буд≥вництво дерев'¤ноњ синагоги
1781 Ч буд≥вництво дерев'¤ного —в¤товоскресенського собору на м≥сц≥ старенькоњ церкви
1785 Ч збудована ун≥атська каплиц¤ на кладовищ≥ ¬ол≥
1792 Ч у –≥вному побував нац≥ональний герой ѕольщ≥ генерал “адеуш  осцюшко, ¤кий прињздив до тод≥шньоњ господин≥ р≥вненського палацу Ћюдв≥ки Ћюбомирськоњ Ч предмету свого юнацького коханн¤.
23 кв≥тн¤ (4 травн¤) 1793 Ч внасл≥док другого под≥лу ѕольщ≥ –≥вне переходить до –ос≥њ; до м≥ста вход¤ть рос≥йськ≥ в≥йська п≥д командуванн¤м ћ.  речетн≥кова.
29 серпн¤ (9 вересн¤) 1793 Ч –≥вне набуваЇ статусу пов≥тового центру в склад≥ новоутвореного ¬олинського нам≥сництва (з 1797 року Ч губерн≥њ)

XIX стол≥тт¤
1804 Ч –≥вне та його околиц≥ спустошуЇ нашест¤ сарани; неврожай ≥ голод у м≥ст≥
1805 Ч починаЇ д≥¤ти двокласна початкова школа, заснована “адеушем „ацьким; пожежа у м≥ст≥
1815 Ч останн¤, особливо вишукана перебудова палацу Ћюбомирських
1836 Ч початок буд≥вництва г≥мназ≥йного корпусу неподал≥к в≥д палацу Ћюбомирських
1839 Ч ≥з  леван¤ до –≥вного переведено класичну г≥мназ≥ю. 24 липн¤ розпочинаЇ роботу –≥вненська г≥мназ≥¤.
1844Ч1845 Ч у –≥вненськ≥й г≥мназ≥њ старшим викладачем працюЇ видатний ≥сторик, письменник ≥ пол≥тичний д≥¤ч ћикола  остомаров
1848 Ч споруджено каплицю св. —тепана на кладовищ≥ √рабник
1849 Ч зг≥дно перепису населенн¤ в м≥ст≥ проживаЇ близько 3000 мешканц≥в
1856 Ч еп≥дем≥¤ холери в м≥ст≥; б≥л¤ пам'¤тника-колони на честь Ѕожоњ ћатер≥ вив≥шено незгасиму лампаду
1857 Ч прокладанн¤ через –≥вне шосе  ињвЧЅерест¤
1858 Ч початок буд≥вництва мурованого костелу за пожертви кн¤з¤  . Ћюбомирського
1861 Ч рос≥йська сел¤нська реформа; –≥вне починаЇ швидко зростати ≥ його населенн¤ становить 3294 мешканц≥
1862 Ч у м≥ст≥ в≥дкрито телеграф
1863 Ч в≥дкритт¤ в –≥вному ж≥ночоњ г≥мназ≥њ; арешт д≥¤ч≥в польського повстанн¤
1865 Ч реформуванн¤ –≥вненськоњ г≥мназ≥њ ≥з класичноњ в реальну
1866Ч1871 Ч у –≥вненськ≥й г≥мназ≥њ навчаЇтьс¤ видатний письменник ¬олодимир  ороленко
11 серпн¤ 1867 Ч у м≥ст≥ перебуваЇ видатний украњнський композитор ћикола Ћисенко
1868 Ч розпочато буд≥вництво костелу св. јнтон≥¤ (нин≥ зал органноњ музики)
1871 Ч смерть ≥ захороненн¤ в –≥вненському костел≥ кн¤з¤  азимира Ћюбомирського; вл≥тку в м≥ст≥ перебуваЇ видатний науковець та пол≥тичний д≥¤ч ћикола ƒрагоманов
1872 Ч г≥мназ≥ю перетворено в реальне училище, ¤ке д≥¤ло до 1922 року
12 травн¤ 1873 Ч в≥дкрито зал≥зничне сполученн¤ через м≥сто ( ињвЧЅерест¤), в≥дкрита зал≥знична станц≥¤ –≥вне, налагоджено сполученн¤ з прикордонним –адивиловом
1877 Ч збудовано та осв¤чено в≥йськовий шпиталь
1880 Ч у ¬аршав≥ виходить нарис “. —тецького про –≥вне ЂMiasto Rowneї
12 червн¤ 1881 Ч велика пожежа в м≥ст≥; згор≥ла соборна ¬оскресенська церква, 800 двор≥в, поштамт
30 серпн¤ 1890 Ч розпочато буд≥вництво параф≥¤льного костелу та —в¤то-¬оскресенського собору (арх≥тектор ƒейнека)
1891 Ч пожежа в зах≥дн≥й частин≥ м≥ста; згор≥ло понад 300 будинк≥в
8 (20) жовтн¤ 1895 Ч осв¤ченн¤ та перше богослуж≥нн¤ в новозбудованому православному собор≥
1896 Ч спорудженн¤ в м≥ст≥ Ївангельсько-лютеранського молитовного будинку
1897 Ч за даними всерос≥йського перепису населенн¤ в –≥вному мешкають 24752 людини, працюють 23 др≥бних п≥дприЇмства
90-т≥ роки XIX стол≥тт¤ Ч у м≥ст≥ будуЇтьс¤ в≥йськове м≥стечко
1899 Ч завершенн¤ буд≥вництва параф≥¤льного костелу св. јнтон≥¤
7 жовтн¤ 1900 Ч осв¤ченн¤ костелу св. јнтон≥¤

XX стол≥тт¤
1905 Ч революц≥йн≥ виступи р≥вн¤н
1906 Ч засновано перший в –≥вному музей
2 лютого 1908 Ч на м≥ст≥ згор≥лого театру Ћ. «афраном збудовано новий театр на 17 лож, 18 р¤д≥в кр≥сел, 2 р¤ди балкону та 3 р¤ди галерењ
1909 Ч м≥сто в≥дв≥дуЇ видатний учений ¬олодимр ¬ернадський; «афран розпочинаЇ буд≥вництво першоњ електростанц≥њ
1910 Ч розпочинаЇ роботу пивзавод "Ѕергшльос".
кв≥тень 1911 Ч в≥дновленн¤ автобусного сполученн¤ (3 пасажирськ≥ автобуси та 1 вантажна машина) –≥внеЧ орецьЧЌовоград-¬олинськийЧ∆итомир
1912 Ч уведена в д≥ю перша електростанц≥¤; перший пол≥т моноплану над м≥стом
1914 Ч початок ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. ћоб≥л≥зац≥¤ чолов≥чого населенн¤ –≥вного. ” жовтн≥ –≥вненський в≥йськовий шпиталь в≥дв≥дуЇ –ос≥йський ≥мператор ћикола II ≥з сестрою Ч ¬еликою  н¤жною ќльгою ќлександр≥вною.
1915 Ч часткова евакуац≥¤ м≥ста п≥д час в≥дступу рос≥йських в≥йськ
1916 Ч перед наступом рос≥йських в≥йськ м≥сто в≥дв≥дують ≥мператор ћикола II ≥ генерал Ѕрусилов.
1917 Ч р≥вн¤ни разом ≥з в≥йськовими вперше в≥льно в≥дзначили св¤то 1 травн¤; п≥дтримка р≥вн¤нами ÷ентральноњ –ади та б≥льшовицького ур¤ду
1918 Ч окупац≥¤ м≥ста н≥мецько-австр≥йськими в≥йськами
1919 Ч украњнська влада в м≥ст≥; –≥вне Ч тимчасова столиц¤ ”Ќ–. ¬≥дступ украњнських в≥йськ п≥д проводом ѕетлюри. ¬лада б≥льшовик≥в. ќкупац≥¤ –≥вного польськими в≥йськами.
1920 Ч поверненн¤ б≥льшовицькоњ влади п≥сл¤ прориву I  ≥нноњ арм≥њ Ѕудьонного; поверненн¤ польськоњ арм≥њ
1922 Ч польська влада даЇ дозв≥л на в≥дновленн¤ д≥¤льност≥ –≥вненськоњ пов≥товоњ Ђѕросв≥тиї
1923Ч1940 Ч д≥¤льн≥сть у м≥ст≥ в≥домого польського вченого та осв≥т¤нина якуба √офмана
1927 Ч пожежа в замку Ћюбомирських. ѕродовженн¤ руйнац≥њ пам'¤ток старовинноњ арх≥тектури. –еставрац≥¤ костелу св. јнтон≥¤.
30 кв≥тн¤ 1929 Ч оф≥ц≥йна л≥кв≥дац≥¤ –≥вненськоњ Ђѕросв≥тиї
11 березн¤ 1930 Ч польська пол≥ц≥¤ проводить репрес≥њ проти учасник≥в Ўевченк≥вськоњ академ≥њ в театр≥ «афрана
1933 Ч з'њзд преси в –≥вному. ”крањнське населенн¤ збираЇ пожертви дл¤ допомоги голодуючим –ад¤нськоњ ”крањни. «акладено новий ћ≥ський парк на √рабнику.
17 вересн¤ 1939 Ч в≥дпов≥дно до пакту ћолотова-–≥ббентропа зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ в≥д≥йшли до —–—–; до м≥ста вход¤ть частини „ервоноњ арм≥њ
4 грудн¤ 1939 Ч ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– утворено –овенську область у склад≥ ”крањнськоњ –—– ≥з центром у м≥ст≥ –≥вному
1939 Ч засновано музично-драматичний театр ≥мен≥ ќстровського
28 червн¤ 1941 Ч бомбардуванн¤ та окупац≥¤ м≥ста н≥мецькими в≥йськами
3 липн¤ 1941 Ч створенн¤ м≥ськоњ управи, головою м≥ськоњ управи став фармацевт ѕол≥карп Ѕульба, професора г≥мназ≥њ ≤вана —ав'юка було призначено другим посадником, правника —ерг≥¤ ≤ллюка Ч першим членом управи, Ќазара Ўевчука Ч другим
20 серпн¤ 1941 Ч значну частину украњнських земель було включено до складу так званого –айхском≥сар≥ату Ђ”крањнаї з центром у –≥вному, ком≥саром ”крањни призначено гаул¤йтера ≥ оберпрезидента ≈р≥ха  оха
10 березн¤ 1942 Ч н≥мецькою адм≥н≥страц≥Їю сп≥льно з ф≥рмою ÷ентрального ем≥с≥йного банку ”крани було випущено дл¤ грошового об≥гу Ђокупац≥йн≥ грош≥ї Ч в≥с≥м банкнот ном≥налом в 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованц≥в; в анотац≥њ був текст: Ђ–≥вне 10 березн¤ 1942. ÷ентральний ем≥с≥йний банк ”крањна.ї
1941Ч1942 Ч винищенн¤ близько 90 тис. р≥вн¤н
1943 Ч замахи на н≥мецьких оф≥цер≥в рад¤нським партизаном-розв≥дником ћиколою  узнецовим.
2Ч5 лютого 1944 Ч –≥вне визволене в≥д н≥мецьких загарбник≥в частинами –ад¤нськоњ арм≥њ. –озпочинаЇтьс¤ в≥дбудова господарства м≥ста.
1945 Ч сп≥вроб≥тники Ќ ¬— у с≥чн≥ влаштовують публ≥чну страту во¤к≥в ”крањнськоњ повстанськоњ арм≥њ
1947 Ч узимку зруйновано пам'¤тник —тал≥ну в –≥вному (район нин≥шньоњ “еатральноњ площ≥)
1950 Ч завершено в≥дбудову зруйнованого в≥йною господарства
22 кв≥тн¤ 1952 Ч зруйновано пам'¤тник-колону на честь Ѕожоњ ћатер≥
1954 Ч ≥з  иЇва до –≥вного переведено мел≥оративний ≥нститут (”крањнський ≥нститут ≥нженер≥в водного господарства)
1957 Ч уведенн¤ в д≥ю –≥вненського заводу високовольтноњ апаратури
1958 Ч р≥вн¤ни отримали можлив≥сть перегл¤нути першу телепрограму (регул¤рне телемовленн¤ розпочалось у 1967 роц≥)
1959 Ч в≥дкритт¤ погрудд¤ на могил≥ учасника громад¤нськоњ в≥йни ќлеко ƒундича. ¬≥дкритт¤ малоњ (дит¤чоњ) –≥вненськоњ зал≥зниц≥.
1960 Ч завершенн¤ буд≥вництва –≥вненського обласного музично-драматичного театру ≥м. ћиколи ќстровського
1962 Ч закритт¤ —в¤то-¬оскресенського собору; зак≥нченн¤ буд≥вництва газопроводу
1963 Ч уведено в д≥ю –≥вненський льонокомб≥нат Ч г≥гант легкоњ промисловост≥
1967 Ч зак≥нчено буд≥вництво к≥нотеатру Ђ∆овтеньї (сучасна назва Ч  ≥нопалац Ђ”крањнаї)
1969 Ч уведено в д≥ю першу чергу заводу м≥неральних добрив (сучасний ¬ј“ Ђ–≥внеазотї)
24 грудн¤ 1974 Ч в≥дкрито тролейбусний рух по м≥сту
1977 Ч у –≥вному в≥дкрито аеровокзал м≥жнародного класу
1980 Ч зак≥нченн¤ буд≥вництва першого в м≥ст≥ 14-поверхового будинку по вулиц≥  ињвськ≥й, 14
1983 Ч урочисте в≥дзначенн¤ 700-р≥чного юв≥лею м≥ста
1985 Ч в≥дкритт¤ монументу —лави
1986 Ч завершенн¤ буд≥вництва м≥ського г≥дропарку Ч улюбленого м≥сц¤ в≥дпочинку р≥вн¤н
1990 Ч ѕерш≥ демократичн≥ вибори до м≥ськоњ –ади. –озпочато буд≥вництво ѕокровського собору методом народноњ будови.
11 червн¤ 1991 Ч ухвалено ѕостанову ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”–—–, зг≥дно ¤коњ надал≥ сл≥д ≥менувати м≥сто –овно Ч –≥вне, а –овенську область Ч –≥вненською. ¬≥дразу ж п≥сл¤ провалу путчу 25 серпн¤ 1991 року в м≥ст≥ було демонтовано пам'¤тник Ћен≥ну.
17 травн¤ 1994 Ч ѕеренесено на вулицю ясну пам'¤тник партизану-розв≥днику ћикол≥  узнецову, ¤кий сто¤в перед адм≥нбудинком м≥ськоњ ради. Ќа постамент≥ цього пам'¤тника було встановлено пам'¤тний знак Ђ«агиблим за ”крањнуї. ƒемонтовано пам'¤тник командиру партизанського загону ƒ. ћедведЇву.
22 травн¤ 1999 Ч на майдан≥ Ќезалежност≥ в≥дбулос¤ урочисте в≥дкритт¤ пам'¤тника “. Ўевченку. Ќа площ≥  ороленка в≥дкрито пам'¤тник Ђ«агиблим у збройних конфл≥ктахї.

XXI стол≥тт¤
2002 Ч «а результатами ¬сеукрањнського перепису населенн¤ 2001 року в –≥вному проживають 248 813 тис. ос≥б (228 тис. ос≥б у 1989 роц≥). Ќаселенн¤ област≥ складаЇ 1173 тис. ос≥б (в т.ч. 555 тис. чолов≥к≥в та 618 тис. ж≥нок).
25 серпн¤ 2003 Ч м≥сто св¤ткуЇ своЇ 720-р≥чч¤. ¬≥дкрито колону Ѕожоњ ћатер≥. ќновлено фасади б≥льшост≥ будинк≥в на центральних вулиц¤х м≥ста.